1 ведучий: Тиждень книжки відмічає в школі наша дітвора.

Це для нас всіх означає — дивне свято завіта.

2 ведучий: Ми хочем свято розпочати і від душі всім побажати

Дванадцять балів заробляти, з бажанням вчитись і все знати.

1 ведучий: Дорогі наші друзі!

В нас сьогодні книжки свято!

Будем разом відзначати,

книжку – друга шанувати.

2 ведучий: Дорогі хлопчики й дівчатка!

Ми всі тут з вами казкарята

Про все на світі хочем знати,

в незвичайній країні побувати.

(Звучить пісня «Маленькая страна»)

Королева Книга: О, мої маленькі друзі! Я дуже рада зустрічі з вами! Я Королева Книга, а це моє королівство. Я із задоволенням познайомлю вас з жителями мого володіння. Але пам’ятайте, що вони «Мовчки говорять, добре мудрують!». І тому в моїх володіннях  завжди стоїть тиша.

                                  В палацах і хатах малих

                                  Мільйони підданих моїх.

                                  Як по команді «струнко»

                                  Стоять, зімкнувши палітурки.

                                   Я – королева всіх казок,

                                   Й мені цікаво знати,

                                   Хто з моїх підданих

                                   Ваш улюблений дружок,

                                   Якого вам дуже приємно завжди зустрічати.

На нашому святі ми перевіримо наскільки часто ви відкриваєте книгу і знаєте літературних героїв.Я сьогодні на свято запросила наших улюблених казкових героїв. Вони зараз вийдуть до вас, а ви повинні їх впізнати.

Казкова фея: Добрий день, мої дорогі друзі! Я впевнена, що всі ви давно знаєте мене. Я приходжу до вас перед сном, щоб ваш сон був спокійним. Я – чарівна Фея-Казка. І сьогодні перш ніж повести вас у свою чарівну країну – дивну Казкарію, мені цікаво, чи знаєте і любити ви казки? Зараз ми це перевіримо. Ось бачите, яка в мене гарна чарівна торбинка. В ній є різні речі, які залишилися від загублених Казок. Якщо ви відгадаєте, звідки вони, тоді казкові герої прийдуть до вас у гості.(Дістає по черзі з торбинки)

Лисичка: Я – Лисичка, я – сестричка,

Хочу з вами святкувать,

Книгу-друга привітать.

Всі гуляють, веселяться,

Я ж сердешна у бігах.

Хай всі бачать і не кажуть –

Нема правди у ногах!

Буду з вами я дружити,

І не їстиму зайців.

Буду дуже скромно жити,

Бо люблю я танці й спів.

Піду краще я на свято,

З вами я пісень співати

( звучить пісня)

Ведмідь:
Хоч і звірі ми, одначе,

Всю компанію звірячу

Я представлю перед вами.

Сподіваюся, з казками

Ви усі давно знайомі,

Взагалі ми вам відомі.

Я – Ведмідь-Набрід, чували?

Мишком мене прозивали.

Я не плюшевий – живий.

Ох і горя я набрався,

Доки я сюди добрався.

Позбивав я навіть п’яти,

Поспішаючи на свято…

Ведмедик прийшов не сам на свято, а приніс Чарівну яблуньку  з плодами – загадками. Хто ж відгадає?(загадує загадки)

Зайчик: Ну, а я відомо – Зайчик!

Перший в світі Побігайчик,

Вмію не лише тікати,

Але й гарно танцювати.

Як ушкварю я –ой-ой!

Що це з моєю ногою?

Треба лікаря позвати,

Ніженьку перев’язати,

Дуже вже вона болить

Добрий лікар Айболить,

Прийди мене рятувати,

Бо як чесно, то боюся,

Що на свято запізнюся…

Лікар Айболить: Любий Зайчику, біжу.

Я тобі допоможу.

Як почув тебе, в ту ж мить,

Сів у свій я вертоліт.

Він швидкий, як блиск сузір’я,

Прилетів на подвір’я

І відразу, в той же час,

Я прийшов до вас у клас,

Знайте любії дівчатка

І хлоп’ятка, і звірятка,

Що до вас завжди спішить

Добрий лікар Айболить!

Зайчику допоможу,

Ніжку перев’яжу.

Книжки також я лікую,

Хворі сторіночки їм ремонтую.

В книжчиній лікарні

Ми щодня працюєм, не одну годину.

Хто навчитись хоче книги лікувати

Приходьте будь ласка будем вас навчати.

 

Книга: Я – книжка! Я – товариш твій

Й малювать в мені не смій,

Мій гарний вид приємний вам,

То ж бережіть мене від плям,

Не загортай мої листи,

Закладинку чи маєш ти?

Не забувай мене в саду

– Аж дощ зірветься на біду.

Мене в папір ти загорни,

Де взяв, туди і поверни.

 Бібліотекар: Шановна наша люба книго, я думаю, що серед наших учнів немає тих, які себе так нечемно поводять з тобою, бо всі вони знають правила поведінки з книгою і зараз їх тобі самі розкажуть.

 Правила поведінки з книгою:

1. Книжку потрібно читати за столом.

2. Брати книгу слід чистити руками.

3. Перегортувати сторінки за верхній угол сторінки.

4. Неможна класти в книгу олівці, ручки та інші речі, які можуть зіпсувати книгу.

5. Для того, щоб швидко знайти потрібну сторінку, користуйся закладинкою.

6. Не читай книгу, коли їси.

7. Не роби в кінці записів, не підкреслюй слова, не малюй на сторінках.

8. Не перегинай книгу під час читання, від цього випадають сторінки.

(Звучить українська мелодія)

Котигорошко:Дорогі дівчата, дорогі хлоп’ята!

Я так поспішав на ваше свято,

Але зі Змієм Гориничем щойно бився,

Тому я трішечки спізнився.

Дуже хочеться на святі

Почути віршики ваші

 (Діти читають вірші)

 Котигорошко:  Грайтесь, дітки, збавляйтесь,

                               книги бережіть, читайте.

                               Бо здавна люди кажуть,

                                хто книжки не читає, того щастя обминає

Попелюшка: Добрий день, улюблені звірята,Добрий день хлоп’ята і дівчата!

Що за диво сталося із вами?У нас сьогодні, мої друзі,Зустріч із казками!З казки ми потрапили до вас – У казковий дивовижний час.(Завдання Попелюшки)

 (Грає весела музика. Раптом на її фоні гуркіт. Залітає Баба Яга). 

Баба Яга :  Я веселая такая,

                     Не боюсь нікого я,

                      Кого хочеш трісну

                      Й заспіваю пісню.

 Баба Яга: Знову без мене гралися?  А-ну киш звідси! (Чаклує).Чуфари – муфари, тьфу! (Ведуча відходить в сторону). Ой, знову щось не так начаклувала. Щось ніхто не пропадає. Але все рівно, буду я вести ігрову програму. (Підбігає до дітей, вітається за руку). Привіт! Як тебе звати, а як тебе? А про себе я зараз  загадаю загадку :  Ішла баба з горба, за плечима торба. Правильно, Ягуся!  А зараз я пропоную погратися в мої улюблені ігри.

                                           Гра «Сміходром».

 Це така гра з хустинкою. Я буду бігати по залу, кого торкнуся за плече – повинен кукурікати, за голову – гавкати, за руку – нявкати, за ногу – іржати.

 Королева Книга: Баба Яга, в твоєму володінні напевне щось трапилось, мабуть лихо, щось горить, а ти тут.

Баба Яга: Як? Ой-ой. Мабуть хтось пустує. Полечу, полечу, ні хвилини спокою…(Вибігає).

Казкова Фея:Прощавайте, мир цій хаті,

Будьте щасні і багаті.

Майте долю добру й гожу,

Тільки вірте в ласку Божу!

Божа ласка всіх спасе,

Край і нарід піднесе!

Королева Книга:

Дружіть зі мною, казку поважайте,

Шануйте книгу, ще більше читайте,

Бо книга – це віконце в світ, малята.

Читати будете – і будете все знати!

         (Казкова фея пригощає всіх святковим пирогом)